На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення моло­дого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з ви­могами школи. Другий етап пов'язаний із процесом подолання труднощів на­вчальної діяльності й початком формування майстерності молодого вчителя. Третій етап — це етап високої адаптованості, він є результатом ефективності діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерний високий рівень самостійності молодо­го вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності. Дослідження свідчать, що процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і ха­рактером допомоги, яку молодий учитель отримує від адміністрації школи, досвідчених учителів, колег по роботі.

           Випускники педагогічних навчальних закладів здебільшого ма­ють непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колекти­ву, веденні шкільної документації, в роботі з батьками. Молоді вчи­телі — це майбутнє школи і, врешті-решт, держави. Левову частку творчої енергії, досвіду, сміливості в пошуках відомі педагоги здо­були саме в перші роки своєї педагогічної діяльності. Занедбувати ці роки не можна: ми втратимо можливості для творчого зростання вчителя.

        У бесіді з молодими вчителями з'ясовуємо їхні нахили, бажання, інтереси. Намагаємося вже з цієї бесіди зробити висновок, якої до­помоги потребує кожен із них, як найраціональніше використати їхні можливості.

      У школі використовуємо систему наставництва. Ретельну роботу слід починаємо з добору й навчання тих, кому дору­чено стажування молодих учителів. Роботу вчителів-наставників розглядаємо як одне з найважливіших громадських доручень. Адміні­страція школи використовує всі можливості для їхнього мо­рального й матеріального стимулювання, питання про їхню роботу періодично виносимо на засідання методичних об’єднань.

      Роботу наставника з підшефним починаємо з довірливої бе­сіди, часто в присутності одного з членів адміністрації. Вивчити позитивні, негативні моменти у його підготовці у ВНЗ, напрямки допомоги, можливості раціонального використання вчителя-початківця в позакласній та позашкільній роботі. Знайомимо початківця з обладнанням шкільного методич­ного кабінету, матеріалами шкільної бібліотеки тощо, даємо стислу характеристику класів, у яких йому доведеться працювати.

     Наступний етап — складання індивідуального плану роботи молодого вчителя (стажиста) з урахуванням його потреб і можливо­стей У складанні плану та його реалізації велику допомогу надає наставник. У своїй роботі з молодими вчителями наставник використовує різноманітні форми У перші два-три тижні уроки молодого вчителя відвідують лише наставники та їхні колеги, адже відомо, що присутність на уроці керівника школи надто хвилює початківців, а дружні зауваження колег він сприймає значно лояльніше. На нашу думку, тільки почи­наючи з третього тижня роботи початківця на уроки можуть прийти директор і його заступники.

    Наставники під час спостереження й аналізу уроків початківців використовують систему тематичних пам'яток Наставник, готуючись із початківцем до проведення уроків, пра­цюючи над розробкою поурочних планів, рекомендує початківцю використовувати ряд рекомендацій та порад

     Адміністрація школи на допомогу наставникам створює ряд пам'яток. Наставники систематично аналізують хід роботи зі своїми підлеглими, вносять необхідні корективи в свою роботу.

    Досить актуальним у навчанні молодих учителів залишається відвідування, а також підготовка особистих відкритих заходів. Урок готують спільно з наставником чи заступником директора школи. Молоді вчителі відвідують урок, аналізують його, виробляють рекомендації. Учителям пропонують заповнити невелику анкету з метою навчання їх аналізу уроку.

   Значні труднощі зустрічає молодий учитель в процесі здійснення виховної роботи як під час викладання свого предмета, так і під час виконання обов'язків класного керівника. Молодий учитель утруд­нюється у визначенні оптимального змісту виховної роботи з дітьми, він не завжди володіє різноманітними формами виховної роботи, не досить гнучко використовує методи виховання, що свідчить про невисокий рівень сформованості конструктивних умінь.

    Недостатній рівень підготовленості вчителя до практичної діяль­ності зумовлює високу інтенсивність його утруднень під час здійснення виховної діяльності. Дослідження цього питання свідчить, що рівень підготовки випускника вищого педагогічного закладу до виховної діяльності значно нижчий від рівня його спеціальної підго­товки. Тільки 8,6 % молодих учителів, які працюють у школі третій рік, вважають, що вони цілком підготовлені до проведення вихов­ної роботи в школі. Серед учителів, які працюють перший та другий рік, таких немає. З метою виявлення рівня володіння молодим учи­телем педагогічними вміннями у виховній діяльності проводимо спеціальне анкетування Аналіз результативності виховної діяльності вчителя-початківця свідчить про необхідність пошуку шляхів її вдосконалення. Ро­бота з молодим учителем має бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності моло­дого вчителя до виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність.      Важливим у роботі з молодими вчителями є заохочення, викори­стання моральних стимулів — колективних і особистих. Це подяки, грамоти, подарунки, надання додаткових днів відпочинку під час канікул, врахування успіхів у роботі під час атестації тощо. Всі ці заходи сприятимуть кращій адаптації молодого спеціаліста в педа­гогічному колективі. 

 

План роботи з молодим вчителем