Понеділок, 18.10.2021, 16:47
Вітаю Вас Гість | RSS

ЗОШ І-ІІІ ступеня с.Межисить

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 39
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Психолого-педагогічний консиліум

ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНСИЛІУМУ В 5-МУ КЛАСІ

Згідно з річним планом роботи школи на 2019-2020 навчальний рік, з метою запобігання неуспішності у навчанні, формування належної самооцінки учнів, визначення напрямків спільної роботи вчителів-предметників, дотримання принципу наступності освітніх вимог протягом вересня - грудня вивчався процес адаптації учнів 5 класу в школі ІІ ступеня. Створений психолого-педагогічний консиліум дослідив рівень адаптованості учнів п’ятого класу і розробив рекомендації щодо індивідуальної  роботи з кожною дитиною.

Підготовці педагогів для роботи в 5-му класі передувало їх знайомство з навчальними планами та соціальними картками учнів.

 На батьківських зборах 5-го класу заступник директора з навчально-виховної роботи розповіла про особливості фізичного та психологічного стану дитини при переході у старшу школу.

Учителі-предметники на своїх уроках створювали атмосферу доброзичливості, будували стосунки з урахуванням їх індивідуальних особливостей, рівня їх готовності до навчальної діяльності.Збільшення навчального матеріалу не позначилось на якісному виконанні учнями домашніх робіт. Вчителі суворо дотримувалися норм і обсягу домашніх завдань і не перевантажували дітей.

Разом з тим, моніторинг якості знань учнів за 2018-2019 навчальний рік не виявив розбіжності в оцінці рівня знань учнів у 4-му і 5-му класах.

Дослідження процесу адаптації  п'ятикласників  було проведено за допомогою психологічного інструментарію:

Ставлення до навчальних предметів (за методикою С. Левченко)
Тест на визначення самооцінки «Кульки»
Визначення рівня шкільної мотивації (Анкета Н. Лусканової).
Методика «Соціометрія» .
Тест шкільної тривожності Філіпса
Спрямованість особистості  
Ставлення до навчальних предметів(опитувальник за методикою С. Левченко). 

Українська мова: 33% - вивчаю з інтересом; 67% - байдужий;  0% - не люблю.

Література: 83% - вивчаю з інтересом; 17% - байдужий;  0% - не люблю.

Історія: 0% - вивчаю з інтересом; 50 % - байдужий;  50% - не люблю.

Англійська мова: 33% - вивчаю з інтересом; 67% - байдужий;  0% - не люблю.

Російська мова: 0% - вивчаю з інтересом; 50% - байдужий;  50% - не люблю.

Математика: 0% - вивчаю з інтересом; 67% - байдужий;  33% - не люблю.

Фізична культура: 83% - вивчаю з інтересом; 17% - байдужий;  0% - не люблю.

Образотворче мистецтво: 83% - вивчаю з інтересом; 17% - байдужий;  0% - не люблю.

Музика: 67% - вивчаю з інтересом; 33% - байдужий;  0% - не люблю.

Природознавство: 33% - вивчаю з інтересом; 67% - байдужий;  0% - не люблю.

Технології: 33% - вивчаю з інтересом; 50% - байдужий;  17% - не люблю.

Тест на визначення самооцінки «Кульки». Мета: визначити рівень самооцінки. Були отримані результати:

Висока самооцінка – 2 учні;

Адекватна самооцінка – 3 учні;

Низька самооцінка – 1 учень.

Визначення рівня шкільної мотивації (Анкета Н. Лусканової). Мета: визначення рівня шкільної мотивації учнів. У результаті дослідження були отримані результати:

4 учні – високий рівень мотивації;

1 учень – середній рівень мотивації;

1 учень – низький рівень мотивації.

Учні з високим рівнем мотивації успішно виконують будь-які завдання чи вказівки вчителя, відповідальні, їх хвилює оцінка вчителя.

Учні із середнім рівнем адаптації добре почуваються в школі, але навчальна діяльність їх менш приваблює, ніж спілкування з друзями.

Учні з низьким рівнем мотивації байдуже ставляться до школи, мають труднощі в навчанні, спілкуванні. 

Соціометричне дослідження дало змогу дослідити мікроклімат у класному колективі. Були отримані наступні результати:

лідери – 1; зірки – 1; прийняті – 4; неприйняті – 0; ізольовані – 0.

Клас  згуртований; ізольованих і неприйнятих дітей не виявлено

Тест шкільної тривожності Філіпса. Мета: вивчення рівня загальної тривожності в школі. Отримані результати: у двох учнів рівень тривожності знаходиться в нормі, четверо мають середній рівень тривожності (рівень тривожності в нормі – 2; середній рівень тривожності – 4 учнів; підвищений рівень тривожності – 0).

Спрямованість особистості. Мета: виявлення рівня спрямованості особистості.

Отримані результати:

4 учнів – спрямованість на спілкування (орієнтація на спілкування, прагнення підтримувати добрі стосунки з усіма, залежність від групи);

2 учнів – спрямованість на справу (орієнтація на колективні справи, якнайкраще їх виконання, відстоювання інтересів спільної справи);

У жодного учня не виявлена спрямованість на себе (орієнтація на пряму похвалу, винагороду, тривожність і часом агресивність, егоїзм, незалежність).   

У результаті проведеної роботи, вивчив­ши і проаналізувавши адаптованість п'ятик­ласників до навчання в середній школі, можна зробити такі висновки: усі п'ятикласники успішно подолали труднощі у соціально-психологічній адаптації  в середній школі.

 

ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНСИЛІУМУ В 1-МУ КЛАСІ

Згідно з річним планом школи, протягом І семестру 2019-2020 навчального року вивчалось питання адаптації учнів 1-го класу до навчання. У початковий період навчання важливе значення має успішність адаптаційного періоду. Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного навчання забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішне навчання та виховання.

Метою  психолого-педагогічного консиліуму було вивчення особливостей навчальної роботи й поведінки учнів на уроці, особливостей взаємин між однокласниками, стилю  взаємин між учителем і дітьми. Були відвідані уроки з метою виявлення реальної картини організації освітнього процесу та участі дітей у шкільному житті. Адже, початок систематичного навчання в школі  є стресовою ситуацією в житті  дитини, оскільки пов'язано з необхідністю адаптуватися до нових мікросоціальних  умов. Цей процес супроводжується  різноманітними зрушеннями у функціональному стані і значною мірою відображається на психоемоційній сфері. Від успішності адаптаційного періоду значною мірою залежить успішність подальшої соціальної діяльності дитини у школі.

Основною новацією у практиці діяльності 1-го класу є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Дидактичний зміст процесу інтеграції полягає у взаємозв’язку змісту, методів і форм роботи. Відповідно інтеграція навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснювалася навколо певного об’єкту чи явища довкілля або навколо розв’язання проблеми міжпредметного характеру, чи для створення творчого продукту. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволило уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. Таким чином забезпечилася збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей, психологічно комфортна атмосфера навчальних занять.

У перший місяць навчання приділялася особлива увага знайомству, коротким розповідям про власні захоплення, улюблені ігри тощо, задля створення атмосфери прийняття, довіри, взаємозацікавленості, бажання слухати одне одного, висловлюватися

Застосовувались  такі види освітньої діяльності «ранкове коло», інтерактивні заняття у парах та групах на умовах співпраці (кооперативне навчання), «щоденні п’ять», рефлексія та самооцінювання та багато інших форм та методів. Приділялась увага груповій, ігровій, проектній та дослідницькій діяльності.

У навчанні учнів велику увагу вчитель-класовод Гурич С.А. приділяла грі як основному виду дитячої діяльності. Ігрова діяльність є цінним засобом виховання розумової активності учнів, активізує психічні процеси, викликає живу зацікавленість у процесах пізнання. Під час проведення дидактичних ігор діти з бажанням долають значні труднощі у навчанні, розвивають свої здібності та вміння.

Особливу увагу Світлана Адамівна приділяла збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. Із цією метою була організована активна співпраця вчителя з батьками, учителями-предметниками.  Результатами такої співпраці є:

краще вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;
здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання;
впровадження здоров’язберігаючих технологій освітнього процесу;
спільна підготовка і проведення батьківських зборів;
бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.
Заступником директора з навчально-виховної роботи  проводилось дослідження  з метою визначення рівня адаптації дітей та вибору адекватних засобів психолого-педагогічної допомоги.

Для досягнення цієї мети були поставлені завдання:

- визначити характер психологічного комфорту учня у класі, його емоційного стану;

- дослідити ефективність навчальної діяльності, засвоєння шкільних норм поведінки, успішність соціальних контактів.

Особлива увага приділялася «Групі ризику щодо дезадаптації». Контроль адаптації включав:

Спостереження вчителя-класовода за мікрокліматом у класному колективі;
Дослідження процесу адаптації першокласників до школи за допомогою психодіагностичних методик:
- «Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації» (Н. Г. Лусканової).

- Проективна методика «Мій клас»;

- Малюнкова методика «Що мені подобається в школі»;

-  Малюнкова методика «Кульки» (Тест на визначення самооцінки учнів) 

- Соціометрія.

«Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації» (Н. Г. Лусканової). Мета: дослідити рівень мотивації та адаптації дитини до школи.

Результати:

2 учень (25%) – високий рівень шкільної адаптації;

6 учні (75%) – середній рівень шкільної адаптації;

0 учні (0%) – зовнішня мотивація.  

Проективна методика «Мій клас» визначила, що:

2  учень обрав спільне читання книги, 1  учень - питання, що задаються вчителю.
В даному випадку ідентифікація щодо цих позицій буде свідчити про адекватність соціально-психологічного та навчального статусу молодшого школяра.

5 учнів ототожнюють себе з дітьми, що стоять у парі, грають разом, читають книгу що свідчить про благополучну соціально-психологічну позицію дитини. 
Малюнкова методика «Кульки».  Мета: визначити рівень самооцінки учнів.

2 учень (25%) – висока самооцінка;

6 учнів (75%) – середня самооцінка;

0 учнів (0%) – низька самооцінка.

Діти, які впіймали найнижчу кульку, мають низьку самооцінку, середню – адекватну, а найвищу – висока самооцінка.

Малюнкова методика «Школа тварин». Мета: дослідити рівень шкільної адаптації . Отримані результати:

1 учень - невдоволений своїм положенням у колективі, недостатність визнання з боку навколишніх

7 учнів -  у дітей сформована позиція учня.

0 учнів – невпевнені у собі, не зовсім сформувалася позиція учня, не усвідомлюють позицію школяра.

Соціометрія. Мета: вивчити емоційно-психологічні відносини в учнівському колективі.

Результати:

         ізольованих – 0;

         зірки – 3;

         неприйняті – 0;

         прийняті – 5;

         лідери – 0.

За результатами проведеного дослідження виявлено, що першокласники жваві, енергійні, майже згуртовані. За час перебування в школі діти здружилися, навчилися разом гратися, ділитися іграшками. Всі діти допитливі, уважні, звикають до проведення ранкового кола, спільного вирішення якогось питання, дотримуються правил для учнів. Тому психолого-педагогічний консиліум розробив та надав рекомендації батькам та класоводу.

Пошук
Календар
«  Жовтень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Банер
Банер

Copyright MyCorp © 2021
Зробити безкоштовний сайт з uCoz